Архітектура ландшафтна: Ландшафтна архітектура — Вікіпедія – Ландшафтна архітектура — Вікіпедія

Ландшафтна архітектура — Вікіпедія

Ландшафтна архітектура — об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ. Подібно архітектурі і містобудуванню ландшафтне мистецтво належить до просторових видів мистецтва.[1]

У ландшафтному мистецтві формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.[1]

За останні 70 років в Україні основним типом парку, який створювався, був типовий для радянського міста парк культури і відпочинку (ПКіВ). Лише в останні роки почали реставрувати стародавні сади-парки, більшість з яких на цей час уже знищені. Їх головним багатством були дивовижні пейзажі, яких майже зовсім немає в більшості сучасних парків культури і відпочинку.

[2]

Із розвитком міст ускладнилася їх структура. Сучасне місто являє собою надзвичайно складний штучний ландшафт. У цьому ландшафті неймовірним чином поєдналися житлові структури, пов'язані транспортними та пішохідними артеріями.[2] З'явилося поняття «урбаністичний ландшафт».

Сквер Робсон (м. Ванкувер, Канада)

Слід розрізняти поняття ландшафтного дизайну, благоустрою, садово-паркового мистецтва і ландшафтної архітектури.

Ландшафтна архітектура — широке поняття, що включає в себе такі напрямки діяльності:

  • Планування, формотворення, масштаб і розміщення нових розробок;
  • озеленення місцевості та громадська інфраструктура;
  • Сталий розвиток;
  • Організація зливової системи, включно із дощовими садами, зеленими дахами, поповненням запасів підземних вод, зеленою інфраструктурою, а також підтриманням водно-болотних угідь;
  • Ландшафтне проектування освітньою метою та дизайн середовища для громадських установ та державних закладів;
  • Парки, ботанічні сади, лісорозсадники, природні заповідники;
  • Засоби рекреації: ігрові майданчики, майданчики для гольфу, тематичні парки і спортивні споруди;
  • Житлові райони, промислові парки і комерційні території;
  • Планування і ландшафтний дизайн приватного житла;
  • Автомобільні дороги, транспортні споруди, мости і транзитні коридори;
  • Міський дизайн, міські та центральні площі, набережні, пішохідні схеми, а також місця для стоянки;
  • Природні парки, туристична привабливість, відтворення історичних ландшафтів, оцінка та консервування історичних садів;
  • Резервуари, дамби, електростанції, рекультивація добувної промисловості або великих промислових проектів і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічна оцінка і оцінка ландшафту, консультування й радництво з планування та управління земельними ресурсами;
  • Прибережні і морські розробки і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічне проектування у будь-якій сфері, що зводить до мінімуму екологічно згубний вплив шляхом інтеграції з природними процесами і стійкістю.   

Історія ландшафтної архітектури[ред. | ред. код]

Історія розвитку і трансформації мистецтва ландшафтної архітектури представлена такими періодами та напрямами:

  • Ландшафтна архітектура Стародавнього світу
  • Ландшафтна архітектура часів феодалізму
  • Ландшафтна архітектура європейського середньовіччя
  • Ландшафтна архітектура Близького Сходу та Індії
  • Ландшафтна архітектура Відродження і бароко в Італії
  • Ландшафтна архітектура бароко в Європі (XVII ст.)
  • Ландшафтна архітектура романтизму і класицизму XVII—XIX ст.
  • Сучасна ландшафтна архітектура

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглядався в працях І. О. Богової, А. П. Вергунова, В. А. Горохова, А. Д. Жирнова, М. С. Залеської, І. Д. Родичкіна, І. А. Косаревського та ін.[2]

Ландшафтна архітектура в обличчях[ред. | ред. код]

Серед відомих персоналіїв, життя і творчість яких слід дослідити, вивчаючи ландшафтну архітектуру — Андре Ленотр, Гертруда Джекілл, Джеффрі Алан Джелліко, Кристофер Ллойд, Ланселот Браун, Роберто Бурле Маркс, Віта Секвіл-Вест, Бертрам Клаф Уїльямс-Елліс, Леннінг Роупер. Серед українців — Леонід Рубцов.

Сучасні відомі ландшафтні архітектори: Ентоні Поул, Банні Гіннес, Джинні Блом, Піт Удольф, Джон Брукс, Розмарі Александер, Кристофер Ллойд, Роберту Бурле Маркс, Чарльз Дженкс, Бет Шатто, Арабелла Леннокс-Бойд.

Ландшафтна архітектура в Україні[ред. | ред. код]

Пам'ятки садово-паркового мистецтва в Україні:

  • парк Олександрія (м. Біла Церква, Київська обл.) Імена перших майстрів-будівельників парку невідомі; у реєстрах вони іменуються просто «садівник». Лише в документах за 1807 рік значиться, що в Браніцьких з 1796 р. працювали італійський архітектор Домінік Ботані (архітектура Головного входу, рубіж ХVIII-ХIХ ст.), садівник Август Станге зі Львова, французький ландшафтний архітектор Мюффо, поляк Бартецький, Вітт і Штунге (ймовірно інженери), що здійснювали роботи із створення ставків і каскадів, оформлення гребель, фонтанів, формування окремих паркових ділянок.[3]
  • дендропарк Софіївка (м. Умань, Черкаська обл.)
Дендрологічний парк «Софіївка»

Автор — Людвиг Метцель (1764—1848)

Автор — Діонізій МакКлер (1762—1853)

архітектор — Краснов, біолог — Геккель, 1910—1911 р.р.

садівник — Регель, лісничий — Янкевич, 1893 р.

  • дендропарк «Тростянець» (с. Тростянець, Чернігівська обл.)
  • парк «Хороше» біля палацу Потоцьких (м. Тульчин, Вінницька обл.) Парк на 10 гектарів, садівник англієць Міллер. У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.
  • парк при палаці Щербатових (м. Немирів, Вінницька обл.)

Навколо палацу — парк, закладений у ХІХ ст. архітектором Іржі Стібралом. Тут росте понад 80 видів різноманітних дерев. Найпоширеніші — віковічні дуби, ялиці, ясени, а також екзотичні кавові дерева. Біля парку є невеликий ставок.[4]

  • За деякими даними, закладка парку могла відбуватися за участю інженера Людвіга Метцеля, прибулого на службу до Тульчина до Фелікса Потоцького і що згодом створив знамениту Софіївку.[3]
  • Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посіб. / С. П. Мигаль, І. А. Дида, Т. Є. Казанцева; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 225 c.
  • Еволюція ландшафтного проектування у Львові XX—XXI століття / Ю. Л. Богданова // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — 2014. — № 793. — С. 126—133. — Бібліогр.: 4 назви.
  • Естетика та композиція ландшафту. Проектування ландшафтних об'єктів: композиція та естетичні засади: навч. посіб. / В. В. Дідик, Т. М. Максим'юк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 244 с. : іл. — Бібліогр.: с. 238—240 (52 назви). — ISBN 978-617-607-295-9
  • Основи дизайну предметного середовища: конспект лекцій для базового напряму «Дизайн» 6.020207 / О. Ю. Лисенко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Растр-7, 2012. — 149 c.
  • Ожегов, С. История ландшафтной архитектуры — М.: Архитектура-С, 2003. — 232 с.
  • Родичкина И. Д. Ландшафтная архитектура: Краткий справочник архитектора. — Киев: Будівельник, 1990. — 336 с.

Ландшафтна Архітектура - Головна сторінка

 

 

ЗАПРОШУЮ ВАС НА САЙТ З ЛАНДШАФТНОЇ АРХІТЕКТУРИ

 

   

Ландшафтна архітектура - це архітектура відкритих просторів. Вона є органічною та невід'ємною складовою частиною ландшафтного проектування і без знання історії її розвитку, принципів і прийомів формування пейзажу, дуже важко вирішити багато проблем, які на перший погляд, не мають до ландшафтної архітектури прямого відношення. Наприклад, питання рекультивації земель і організації відпочинку городян. Території, призначені для різноманітного відпочинку все рідше проектуються на ділянках з цінними ландшафтними якостями, навпаки, вони все частіше займають ділянки, ландшафти яких формуються штучним шляхом на місці будівельних кар'єрів, відвалів, у ярах, на територіях колишніх смітників і т.д. Ландшафтна архітектура – це діяльність з формування гармонійного поєднання природного краєвиду з освоєними людиною територіями, поселеннями, архітектурними комплексами, інженерними    спорудами.                                                                                                             

Система зелених зон міст і агломерацій України складається з міжміських парків, садів, озеленення житлових районів і мікрорайонів, бульварів, скверів, лісопарків, а також зелених насаджень на території дитячих установ, шкіл, спортивних споруд, лікарень, промислових підприємств. 

Парки і сади найкраще середовище для відпочинку мешканців населених пунктів. Ці насадження є одним з основних засобів докорінної зміни природних умов цілих районів та ефективного поліпшення умов життя міських жителів. Парки і сади здатні викликати захоплення, породжують почуття естетичної насолоди, дають людині втіху у вільний від роботи час. В даний час спостерігаються чітко виражені тенденції підвищення містобудівельної ролі насаджень. В якості повноправного конструктивного містобудівельного елемента вони беруть участь в організації території міста, в оформленні міського ландшафту, можуть бути центром або віссю просторового вирішення міського ансамблю, його обрамленням.

Естетичне і емоційне значення насаджень обумовлене можливістю з їхньою допомогою чергувати враження від навколишнього простору, вводити в урбанізоване середовище природні елементи. Неоціненна рекреаційна функція насаджень в умовах в інтенсифікації промислової діяльності людини, прискорення темпу міського життя і виникнення психологічних перевантажень з одночасним зниженням фізичних навантажень в містах, особливо великих.

Зелені насадження, сади, парки, приміські ліси і прибережні території вважаються одним з найбільш красивих місць відпочинку. Все більше значення відіграють заміські зони відпочинку, які стають базами "туризму", а внутрішньоміські зелені насадження зберігають функції місць короткотермінового відпочинку. Під ландшафтною архітектурою в наші дні розуміється особливий вид архітектурної діяльності, спрямованої на створення гармонійного і доцільного оточення для людського життя. У цих цілях ландшафтна архітектура використовує такі матеріальні засоби, які завжди існували в природі (рельєф, вода, рослинність та ін.) і наражає їх необхідним перетворенням. Всі компоненти ландшафту тісно пов’язані між собою, їх стан і розвиток залежить від конкретних природних умов, від впливу господарської та соціальної діяльності людини. Все це доводиться враховувати в своїй роботі ландшафтного проектування. 

Ландшафтне проектування являє собою науковий напрям, який створений в результаті взаємодії і творчого синтезу елементів географії, історії, мистецтвознавства, філософії, містобудування, архітектури та ін. Воно охоплює надзвичайно широке коло проблем. 

 

 

 

 

Ландшафтна архітектура - Gpedia, Your Encyclopedia

Ландшафтна архітектура — об'ємно-просторова організація території, об'єднання природних, будівельних і архітектурних компонентів у цілісну композицію, що несе певний художній образ. Подібно архітектурі і містобудуванню ландшафтне мистецтво належить до просторових видів мистецтва.[1]

Визначення

У ландшафтному мистецтві формування комфортного і естетично повноцінного середовища здійснюється за допомогою природних матеріалів (рельєф, вода, рослинність тощо) і архітектурних споруд, при цьому передбачається збереження існуючих і створення штучних пейзажів, проектування систем озеленення і рекреаційних зон. На відміну від садово-паркового мистецтва сфера ландшафтного мистецтва значно ширше, вона полягає в організації багатьох компонентів просторового середовища життєдіяльності людини.[1]

За останні 70 років в Україні основним типом парку, який створювався, був типовий для радянського міста парк культури і відпочинку (ПКіВ). Лише в останні роки почали реставрувати стародавні сади-парки, більшість з яких на цей час уже знищені. Їх головним багатством були дивовижні пейзажі, яких майже зовсім немає в більшості сучасних парків культури і відпочинку.

[2]

Із розвитком міст ускладнилася їх структура. Сучасне місто являє собою надзвичайно складний штучний ландшафт. У цьому ландшафті неймовірним чином поєдналися житлові структури, пов'язані транспортними та пішохідними артеріями.[2] З'явилося поняття «урбаністичний ландшафт».

Сквер Робсон (м. Ванкувер, Канада)

Слід розрізняти поняття ландшафтного дизайну, благоустрою, садово-паркового мистецтва і ландшафтної архітектури.

Ландшафтна архітектура — широке поняття, що включає в себе такі напрямки діяльності:

  • Планування, формотворення, масштаб і розміщення нових розробок;
  • озеленення місцевості та громадська інфраструктура;
  • Сталий розвиток;
  • Організація зливової системи, включно із дощовими садами, зеленими дахами, поповненням запасів підземних вод, зеленою інфраструктурою, а також підтриманням водно-болотних угідь;
  • Ландшафтне проектування освітньою метою та дизайн середовища для громадських установ та державних закладів;
  • Парки, ботанічні сади, лісорозсадники, природні заповідники;
  • Засоби рекреації: ігрові майданчики, майданчики для гольфу, тематичні парки і спортивні споруди;
  • Житлові райони, промислові парки і комерційні території;
  • Планування і ландшафтний дизайн приватного житла;
  • Автомобільні дороги, транспортні споруди, мости і транзитні коридори;
  • Міський дизайн, міські та центральні площі, набережні, пішохідні схеми, а також місця для стоянки;
  • Природні парки, туристична привабливість, відтворення історичних ландшафтів, оцінка та консервування історичних садів;
  • Резервуари, дамби, електростанції, рекультивація добувної промисловості або великих промислових проектів і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічна оцінка і оцінка ландшафту, консультування й радництво з планування та управління земельними ресурсами;
  • Прибережні і морські розробки і пом'якшення їх наслідків;
  • Екологічне проектування у будь-якій сфері, що зводить до мінімуму екологічно згубний вплив шляхом інтеграції з природними процесами і стійкістю.   

Історія ландшафтної архітектури

Історія розвитку і трансформації мистецтва ландшафтної архітектури представлена такими періодами та напрямами:

  • Ландшафтна архітектура Стародавнього світу
  • Ландшафтна архітектура часів феодалізму
  • Ландшафтна архітектура європейського середньовіччя
  • Ландшафтна архітектура Близького Сходу та Індії
  • Ландшафтна архітектура Відродження і бароко в Італії
  • Ландшафтна архітектура бароко в Європі (XVII ст.)
  • Ландшафтна архітектура романтизму і класицизму XVII—XIX ст.
  • Сучасна ландшафтна архітектура

Історичний досвід розвитку садового мистецтва розглядався в працях І. О. Богової, А. П. Вергунова, В. А. Горохова, А. Д. Жирнова, М. С. Залеської, І. Д. Родичкіна, І. А. Косаревського та ін.[2]

Ландшафтна архітектура в обличчях

Серед відомих персоналіїв, життя і творчість яких слід дослідити, вивчаючи ландшафтну архітектуру — Андре Ленотр, Гертруда Джекілл, Джеффрі Алан Джелліко, Кристофер Ллойд, Ланселот Браун, Роберто Бурле Маркс, Віта Секвіл-Вест, Бертрам Клаф Уїльямс-Елліс, Леннінг Роупер. Серед українців — Леонід Рубцов.

Сучасні відомі ландшафтні архітектори: Ентоні Поул, Банні Гіннес, Джинні Блом, Піт Удольф, Джон Брукс, Розмарі Александер, Кристофер Ллойд, Роберту Бурле Маркс, Чарльз Дженкс, Бет Шатто, Арабелла Леннокс-Бойд.

Ландшафтна архітектура в Україні

Пам'ятки садово-паркового мистецтва в Україні:

  • парк Олександрія (м. Біла Церква, Київська обл.) Імена перших майстрів-будівельників парку невідомі; у реєстрах вони іменуються просто «садівник». Лише в документах за 1807 рік значиться, що в Браніцьких з 1796 р. працювали італійський архітектор Домінік Ботані (архітектура Головного входу, рубіж ХVIII-ХIХ ст.), садівник Август Станге зі Львова, французький ландшафтний архітектор Мюффо, поляк Бартецький, Вітт і Штунге (ймовірно інженери), що здійснювали роботи із створення ставків і каскадів, оформлення гребель, фонтанів, формування окремих паркових ділянок.[3]
  • дендропарк Софіївка (м. Умань, Черкаська обл.)
Дендрологічний парк «Софіївка»

Автор — Людвиг Метцель (1764—1848)

Автор — Діонізій МакКлер (1762—1853)

архітектор — Краснов, біолог — Геккель, 1910—1911 р.р.

садівник — Регель, лісничий — Янкевич, 1893 р.

  • дендропарк «Тростянець» (с. Тростянець, Чернігівська обл.)
  • парк «Хороше» біля палацу Потоцьких (м. Тульчин, Вінницька обл.) Парк на 10 гектарів, садівник англієць Міллер. У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.
  • парк при палаці Щербатових (м. Немирів, Вінницька обл.)

Навколо палацу — парк, закладений у ХІХ ст. архітектором Іржі Стібралом. Тут росте понад 80 видів різноманітних дерев. Найпоширеніші — віковічні дуби, ялиці, ясени, а також екзотичні кавові дерева. Біля парку є невеликий ставок.[4]

Цікаві факти

  • За деякими даними, закладка парку могла відбуватися за участю інженера Людвіга Метцеля, прибулого на службу до Тульчина до Фелікса Потоцького і що згодом створив знамениту Софіївку.[3]

Див. також

Примітки

Література

  • Біоніка в дизайні просторово-предметного середовища: навч. посіб. / С. П. Мигаль, І. А. Дида, Т. Є. Казанцева; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — 225 c.
  • Еволюція ландшафтного проектування у Львові XX—XXI століття / Ю. Л. Богданова // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. політехніка». — 2014. — № 793. — С. 126—133. — Бібліогр.: 4 назви.
  • Естетика та композиція ландшафту. Проектування ландшафтних об'єктів: композиція та естетичні засади: навч. посіб. / В. В. Дідик, Т. М. Максим'юк ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 244 с. : іл. — Бібліогр.: с. 238—240 (52 назви). — ISBN 978-617-607-295-9
  • Основи дизайну предметного середовища: конспект лекцій для базового напряму «Дизайн» 6.020207 / О. Ю. Лисенко; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Растр-7, 2012. — 149 c.
  • Ожегов, С. История ландшафтной архитектуры — М.: Архитектура-С, 2003. — 232 с.
  • Родичкина И. Д. Ландшафтная архитектура: Краткий справочник архитектора. — Киев: Будівельник, 1990. — 336 с.

Посилання

Реферат - Ландшафтна архітектура

Реферат з ЛД.rtf (1 стор.)
Оригінал
Зміст

Глосарій

Введення.

Глава 1 Історія садово-парк мистецтва

Глава 2 Малі форми в ландшафтній архітектурі

Висновок

Список використаних джерел

Глосарій

«Живі будівельні матеріали» - вода, рослинність, камені, грунт, особливості природного рельєфу і тваринного світу, використовувані в ландшафтній архітектурі.

Ландшафт - природний територіальний комплекс, що складається з взаємодіючих природних або природних і антропогенних (штучних) компонентів. Ландшафт характеризується єдністю геологічної платформи, клімату і історії розвитку.

Ландшафтна архітектура - це архітектура відкритих просторів, галузь містобудування, мета якої - формування сприятливого зовнішнього середовища для життєдіяльності та відпочинку населення в містах, приміських зонах, сільській місцевості з урахуванням функціональних, естетичних і техніко-економічних вимог [3].

Ландшафтний дизайн - мистецтво і практичні дії з озеленення, благоустрою, організації садово-паркових насаджень, газонів, гірок, застосуванню малих архітектурних форм у зеленому будівництві. Головне завдання ландшафтного дизайну - створення гармонії, краси в поєднанні з вигодами використання інфраструктури будівель, і природою, часто від них страждає.

Ландшафтна композиція - головний елемент ландшафтного дизайну, в графічному виконанні включає планування, зонування, розміщення елементів озеленення.

Малі архітектурні форми - невеликі за розміром елементи прикраси садів, до них можна віднести скульптури, вази, вазони, постаменти, лави, трельяжі, великі камені і інші атрибути садового та паркового прикраси.

Введення

У зовнішньому вигляді будинку, в його архітектурі відбивається ціла епоха, культурні та духовні цінності багатьох поколінь, звичаї і традиції того чи іншого народу і, звичайно, індивідуальні риси власника - його характер, темперамент, соціальний статус. Ті архітектурні образи і ансамблі, які були створені за законами Краси і здатні викликати у глядачів яскраві емоції і почуття, - через сторіччя продовжують жити у свідомості людей як символи міст, країн і стародавніх цивілізацій.

Давньоримський архітектор і військовий інженер Вітрувій

У вік технічного прогресу, прискореного розвитку науки і техніки, зростання міст, зростання психічних навантажень на особистість людині просто необхідна емоційна розрядка. Величезну роль у цьому відіграє спілкування з навколишнім середовищем. Знайомство зі світом дивовижних прекрасних форм, великою кількістю теплих різноманітних спектрів кольору і зелені не залишає байдужим, звуки дзюрчання, падіння крапель і потоків води об каміння, реву порогів і водоспадів надовго не залишають нас.

Найчастіше, згадуючи ці незабутні моменти життя, хочеться наблизити полюбилися куточки природи до себе, радувати свій погляд, споглядаючи їх. Саме з цієї причини все більшою популярністю користуються створені на невеликих територіях окремі ландшафти гірського пейзажу, хвойного лісу, заспокійливої ​​водної гладі, колірних плям. Сучасні технології, фантазія, креативність думки, творчий підхід і любов до своєї справи допоможуть перетворити ділянку землі в прекрасний куточок насолоди природою.

Виграш від спілкування з природою неможливо оцінити в грошовому вираженні, зате його можна реально відчути на собі. Ви будете себе добре почувати, знаходитися в прекрасному настрої і благодатної моральній атмосфері.

1 Глава. Історія садово-парк мистецтва

Ландшафтна архітектура - це особливий вид архітектурної діяльності, при якому можливе створення і формування лісопарків, парків, садів, скверів, бульварів, районів відпочинку і так далі, тобто місць, придатних і сприятливих для життя, діяльності та відпочинку людини.

Основною характерною особливістю ландшафтного дизайну та архітектури в цілому є «живі будівельні матеріали» - вода, рослинність, камені, грунт, особливості природного рельєфу і навіть тваринного світу.

Головне завдання при створенні ландшафтних композицій - гармонійно співвіднести і вжити ці матеріали в сукупності зі штучною середовищем. В залежності від цього створений ландшафт кожен сезон буде динамічно розвиватися і здобувати нову, загадкову і дивовижну форму.

Ландшафтна архітектура - це мультидисциплінарна область, що включає в себе географію, математику, науку, інженерію, мистецтво, садівництво, технологію, суспільні науки, політику, історію і філософію. Роботи ландшафтного дизайнера можуть поширюватися від створення громадських парків і бульварів, що припускають планування корпоративних будівель офісу, проект житлових приміщень та цивільної інфраструктури до управління великими глухими майданчиками або відновленням погіршилися пейзажів, типу шахт або звалищ. Ландшафтні дизайнери працюють з усіма типами структур і відкритих просторів - великими або маленькими, міськими або сільськими, і з «твердими» / «м'якими» матеріалами, гідрологічними та екологічними проблемами.

Широта професійних завдань, над якими працюють ландшафтні дизайнери, дуже велика, зокрема:


  • Планування, форма, розмір і розташування нових забудов;

  • цивільний дизайн і суспільна інфраструктура;

  • управління водними пристроями, включаючи сади дощу, зелені дахи та обробка заболочених місць;

  • засоби обслуговування відпочинку - такі як поля для гольфу, тематичні парки і спортивні засоби обслуговування;

  • житлові області, промислові зони і комерційні забудови;

  • шосе, структури транспортування, мости і транспортні коридори;

  • міський дизайн, місто і міські площі, берегові лінії, пішохідні зони та місця для стоянки;

  • міські зони регенерації;

  • ліс, туристичні або історичні пейзажі та цінні історичні саду та дослідження збереження;

  • басейни, дамби, електростанції, поліпшення добувної промисловості або основних індустріальних проектів;

  • екологічна експертиза та оцінка пейзажу, поради по плануванню і пропозиції щодо використання землі.

Найцінніший внесок часто робиться в самій ранній стадії проекту у виробництві ідей і додатком таланту і творчого потенціалу до використання області.

Вперше термін «ландшафтна архітектура» з'явився трохи більше ніж сто років тому, але це не означає, що історія ландшафтного мистецтва така коротка. Своїм корінням вона сягає в далеке минуле і має багатий досвід і безцінну спадщину, яке дійшло до наших днів. Перші садові та польові досліди (приблизно 10 тисяч років тому) виникли в долинах Межиріччя, де з'явилися одні з перших вогнищ корінного землеробства. Потім з'явилися Ефіопський, Середньоазіатський, Індійський, Китайський, середземноморського, Індонезійська, Западносуданскій, Мексиканський, Перуанський осередки землеробства. Так виникли перші антропогенні ландшафти (це ландшафт, створений людиною чи природний ландшафт зазнавав сильного зміни). Потім ці осередки землеробства стали й основними населеними центрами і люди більше уваги стали приділяти естетичній частини ландшафту. Створювалися сади для відпочинку і цілі комплекси озеленення, однак, варто враховувати, що це робилося переважно знатними особами або в релігійних цілях.

Найдавніші з відомих садів знаходилися в Єгипті. Вони належали знатним вельможам або фараонам, або жерцям. Це були регулярні сади з басейнами, декоративними насадженнями та зонами для відпочинку. Вже тоді почали застосовуватися ефектні елементи ландшафтного планування, наприклад «Алеї сфінксів», алеї з пальм. Не можна не згадати відомі всьому світу Висячі сади Семіраміди у Південному палаці Вавилона, які вважаються одним з семи чудес світу. Будівництво їх велося приблизно в VII столітті до н. е.. На місці розкопок були виявлені масивні цегляні стовпи, на яких, по всій видимості, перебували самі сади.

Щодо більше інформації мається про античний світ містобудування, ландшафтної архітектури і садівництва (VI століття до н.е. - IV століття н. Е..).

Гармонійне поєднання споруджуються міст із природним ландшафтом можна не відзначити, так як створюється враження, що вони взаємно доповнюють один одного. Акрополі, театри, форуми, тераси Агора як би виростають з ландшафту. Вміло використовуються відкриті простори для створення площ, розрахованих на велику кількість людей. Наприклад, Афінський акрополь виглядає як скульптурне завершення скелі, на якій він розташований.

Існують згадки про сади Олександрії, Олімпії, Афін та інших містах. Особливістю їх ландшафтного бачення можна вважати прагнення повторити природні контури композицій, постаратися не втручатися в природну красу і нічого не порушувати.

Греки також вміло використовували вертикальне планування своїх площ - агора. Вони розтинали простір за допомогою низьких підпірних стінок, протяжних сходів, і витончених кордонів будівель. Іноді уздовж вулиць ставили статуї видатних людей (наприклад, статуя Афіни Промахос на Афінському Акрополі і знаменитий Колос Родоський).

Римське садово-паркове мистецтво відрізняється від грецького багатьма елементами, наприклад, вони використовували монументальні і грандіозні конструкції ландшафтної архітектури в композиціях, тобто вони як би намагалися «підпорядкувати природу». Численні вілли в заможних людей включали велику різноманітних декоративних робіт: фонтани, каскади води, розбиті квітники, мистецтво стрижки дерев і чагарників, перголи, криті алеї, декоративна скульптура, лави і багато іншого. Широким був і асортимент садимо чагарників, дерев, квітів.

Свідченням високого розвитку ландшафтної архітектури може бути той факт, що на рубежі нашої ери родич імператора Августа Агриппа звів у Римі великі терми (банні комплекси) з садами, побудував близько 700 басейнів, 500 фонтанів і акведуки. Навіть досі багато мости й акведуки служать для транспортних переміщень. Багато прийоми створення регулярних садів, парків, робіт із землею, рослинами і водними конструкціями беруть початок в античності і служать основою створення штучного середовища. Таким чином, можна сказати, що антична і елліністична епоха справила величезний вплив не тільки на країни Європи, але й на багато інших регіонів світу.

У величезних масштабах ландшафтну архітектуру створювали римляни. Римський архітектор Вітрувій (2-ая половина I століття до н. Е..), Відомий як автор «Десяти книжок про архітектуру» - єдиного повністю дійшов до нас античного архітектурного трактату, описав безліч деталей, які досі використовують ландшафтні архітектори. Інтерес до проектування саду, як і інтерес до інших видів мистецтва, згас і не відродився аж до Ренесансу, коли з'явилися видатні роботи, такі як, наприклад, вілла д'Есте і Тіволі.

Сад епохи Відродження розроблявся протягом XVI і XVII століть, досягнувши найвищого розквіту в роботах Андре ле Нотр у Во-ле-Вікомт і Версалі. У XVIII столітті центральним місцем розробки нового стилю ландшафтного проектування стала Англія. Такі постаті, як Уілльям Кент, Хамфрі Рептоне і знаменитий Ланселот Браун перетворили прекрасні парки англійський маєтків. Нові сади були чистою і ясною версією природи.

Багато хто з цих парків існують і донині. Термін «ландшафтна архітектура» вперше з'явився завдяки шотландцеві Гілберту Лаінгу Мізону.

В ході XIX століття більш важливою стала міська архітектура, і саме з'єднання сучасного планування з традиціями ландшафтного садівництва додало ландшафтній архітектурі її унікальний статус. У другій половині XIX століття Фредерік Лоу Олмстед завершив серію парків, яка і понині робить величезний вплив на ландшафтну архітектуру. Серед його робіт можна виділити Центральний Парк в Нью-Йорку, Проспект Парк в Брукліні і паркову систему в Бостоні, так зване «Смарагдове намисто».

Ландшафтна архітектура продовжує свій розвиток як область дизайну і відображає багато течії дизайну та архітектури, що склалися впродовж XX століття. Сьогодні значний рівень інновацій сприяє появі викликають дизайнерських рішень в ландшафтах вулиць, парків і садів. Наприклад, робота Марти Шварц в США і вулиця Шубургпляйн в Роттердамі.

Будівля і навколишнє його територія - це єдиний ансамбль із загальною ідеєю. Важливо, щоб декор будинку гармоніював з навколишнього його територією. Ландшафтна архітектура повинна відповідати загальному духу будівлі, його концепції, повторюючи або посилюючи ідею, закладену в зовнішньому оформленні будинку.

2 Глава. Малі форми в ландшафтній архітектурі

Малі архітектурні форми є основним інструментом створення ландшафтного дизайну на присадибних ділянках. До малих архітектурних форм в саду відносяться павільйони, альтанки, містки, перголи, трельяжі, арки, огорожі, вазони, садові меблі, сходи, лавки, садова скульптура, обладнання для дитячих майданчиків, садові каміни, балюстради, погруддя, колони, скульптури, фігури звірів, декоративні колодязі, фонтани, каскади, містки, спортивні майданчики, лазні, прибудови, тераси, світильники. Вони можуть бути виконані з різних матеріалів - дерева, металу, каменю, цегли, пластику. Практично всі малі архітектурні форми мають функціональне призначення, а також відіграють важливу роль в декоративному оформленні саду. Далі детальніше розглянемо деякі з малих архітектурних форм.

Живоплоти. Живі стіни надають кожному саду неповторну індивідуальність, створюють затишні куточки в саду, захищають від шуму, пилу і цікавих поглядів, маскують господарські споруди і непривабливі місця ділянки.

Вибір рослинного матеріалу для живої огорожі залежить від смаку господаря будинку, наприклад, хвойні або листяні породи, від того, яка кількість часу буде приділятися догляду за живоплотом, від екологічних умов даної ділянки.

Перголи і трельяжі. Трельяж являє собою тонку решітку для витких рослин, пергола - ажурну конструкцію, що служить опорою для в'юнких рослин. Це повиті зеленню навіси, іноді коридори з легких грат на стовпах або арках. Вони з'явилися в Середземномор'ї, де використовувалися в якості простих утилітарних опор для виноградних лоз. З століттями садівники оцінили їх художній потенціал, перетворивши в довершені твори садової архітектури. Ці архітектурні будови виконують декілька функціональних завдань:


  • використовуються для вирощування в'юнких рослин;

  • забезпечують необхідне затінювання на майданчиках;

  • розділяють різні ділянки саду.

Перголи і трельяжі роблять з дерева або металу. Їх конструкція являє собою тонку решітку (у пергол - з дахом). Дуже часто перголи використовують у поєднанні з садовими лавами.

Забори та огорожі. Невисокі огорожі (до 1 метра) можуть використовуватися у внутрішньому просторі саду для візуального обмеження різних по функціональному призначенню ділянок (наприклад, городу та декоративної частини саду). Внутрішні огорожі, на відміну від зовнішніх огорож, не виконують функції ізоляції, і тому не слід використовувати конструкції з суцільною поверхнею. Найчастіше використовують ажурні конструкції з дерева та металу.

Альтанки і павільйони. Павільйони та альтанки споруджуються в першу чергу для рекреації, можуть бути закритими і відкритими (в цьому випадку їх розташовують в тому куточку саду, звідки відкриваються найкращі види). При досить великих розмірах в альтанку можна поставити стіл і використовувати її як літню кухню. Альтанка є дуже важливим композиційним вузлом в архітектурно - планувальній структурі саду і грає велику роль як елемент декоративного оформлення.

Садові меблі. Садові меблі повинна бути зручною, достатньо міцною і легкою у використанні і при всьому при цьому відповідати характеру самого саду. Всі елементи садових меблів: лави, столи, стільці, крісла, тенти, парасолі, можуть бути стаціонарними і переносними. Для виготовлення садових меблів використовують самі різні матеріали, найчастіше - дерево або пластик.

Вазони. Це один з видів квіткового оформлення. Можуть мати просту (у вигляді контейнера) і складну форму. Вазони бувають стаціонарні і переносні. Виготовляються з дерева, металу, бетону, цегли, пластику.

Містки та дерев'яні настили використовуються для оформлення декоративних водойм. Містки можуть бути плоскі і вигнуті, з поручнями і без перил. Найчастіше їх роблять з дерева або металу.

Альпійські гірки - один з найбільш привабливих елементів натурального типу, що повторює окремі фрагменти гірського пейзажу, в основу якого входять камені, розміщені на височині і невибагливі рослини. Розмір гірки залежить від сумірності з площею ділянки. Контраст між суворістю кам'яних брил і ніжною м'якістю листя додасть ділянці загадковість і неповторність. Камені, що поєднуються з природними оголеними валунами, надають особливу красу рослинам, під якими знаходяться, розставляючи нові акценти на яскравій палітрі квіткової клумби. Для будівництва гірки використовують природний камінь, щебінь, пісок, цемент, вапняк, туф, піщаник, сланець, граніт. Краще виглядають камені неправильної форми, вивітрені або мають сколи.

Обладнання для дитячих майданчиків. До цієї категорії відносяться гойдалки, шведські стінки, пісочниці, турніки, різні ігрові форми.

При ландшафтному проектуванні особливе місце приділяється воді. Будь декоративна водойма стає прекрасною прикрасою присадибної ділянки і завжди викликає приємні відчуття і радує своїм виглядом, будь то химерно звивається струмок або шумлячий каскад, водоспад, який падає з високої скелі, маленький джерело, яке б'є з млинового жорна або розкішний фонтан.

Декоративні водойми можуть бути самими різними за типом: ставки, фонтани, водоспади, каскади, струмки, в тому числі і сухі.

Каскад, утворений перепадами піднімаються один над одним декількох ступенів, з невеликою водоймою біля основи і замкнутим циклом найчастіше споруджується на схилі альпійської гірки. Це може бути невеликий джерело, що стікає по декількох плоским камінню або велике кам'яне узвишшя з безліччю переливів. Будучи частиною композицій «каскад-ставок» і «каскад-струмок», каскад, є головною домінантою всієї водної композиції - місцем, звідки вода починає свій шлях. При його оформленні використовуються ті ж породи каменю, що і для обробки ставка або струмка.

Водоспад - це вертикальна композиція, сформована з каменів скельних порід (колотий камінь, плитняк, гравійний відсів) і складається з одного або декількох ізлівов, розташованих на висоті від 1 до 4-х метрів. Виливши для водоспаду робляться з природного каменю плитняка з рівною передньою кромкою. Вода з такого каменю буде падати красивим рівним потоком. Можлива установка пластикових ізлівов, які являють собою переливну ємність, маскіруемое каменями. Вода виливається в малий водойму, розміри і глибина якого підбираються таким чином, щоб уникнути розбризкування води за боковий вівтар водної поверхні. При бажанні потік води у водоспаді можна відрегулювати. Цього можна домогтися або механічним регулятором потоку (вентилем), або регулюванням кількості обертів двигуна

Водоспад може бути частиною струмка. Для імітації природного водоспаду потрібно створити штучне узвишшя: скелю або насипну гірку, альпінарій. Ідеальним буде спорудження водоспаду на ділянці з сильним перепадом висот, розташованому на схилі.

Ставок являє собою штучне водоймище глибиною 120 - 150 сантиметрів. Дно і берегова лінія водойми оформляються різними різновидами порід натурального каменю. В залежності від обраного стилю це може бути валун, колотий камінь, окатанниє галька, гірський гравій, відсів. При оформленні берегової зони в природному стилі, рослинність може підходити до самої води.

У водойму можуть бути запущені риби і висаджені водні рослини. Для цілорічного утримання в ставку риби необхідно на стадії проектування передбачити яму - зімовальнік глибиною не менше 2-х метрів. Для створення незамерзаючої лунки у водойму встановлюються антіобледенітеля.

Щоб вода в ставку завжди була чистою, настійно рекомендується застосовувати системи очищення: проточні та напірні фільтри, ультрафіолетові лампи, скіммери, аератори, спеціальні хімічні добавки, запобігають обмерзанню для зимового утримання у водоймі риби.

Декоративні струмки бувають спокійні з плавним плином без перепадів рівня води і швидкі з великою кількістю несподіваних поворотів, порогів і каменями в руслі, розбивається потік. Для пожвавлення водної картини по руслу влаштовуються перепади у вигляді груп каменів, що перекривають потік або плоских каменів, що утворюють ступені. Звужуючи русло за допомогою ретельно укладених каменів можна створити бурхливий потік. Бурхливий гірський струмок можна перетворити в тихо дзюркотливий струмочок, застосувавши регулятор потоку або змінюючи продуктивність насоса. Струмок не обов'язково повинен впадати в якій-небудь водоймище. Щоб створити враження, що струмок ховається в скелях, його гирлі можна приховати за допомогою вкопали в землю і замаскованою пластикової ємності.

Існують різні способи оформлення дна і берегів. Для оформлення дна струмка з швидкою течією ісользуют природний камінь (валун, колотий камінь, плитняк, окатанниє галька, гірський гравій, відсів).

«Сухий» струмок. Велике поширення в оформленні садів отримав «сухий» струмок, де вода зображується символічно, за допомогою каменів і гальки. Майданчик під гальку спочатку кілька разів обробляють раундапом (засіб по знищенню бур'янів), потім утрамбовують, вирівнюють і укладають зверху лутрасіл (товстий нетканий матеріал, що пропускає воду, але при цьому перешкоджає росту бур'янів). Потім розставляють окремі камені і кам'яні групи, і лише після цього засипають гальку.

Фонтан може бути всього лише насадкою на маленькому насосі, зануреному в ставок або повністю самостійним складною спорудою різної форми з фігурами або вазонами і безліччю б'ють струменів.

Чаші фонтанів споруджуються із збірних блоків штучного або природного каменю або виготовляються з бетону і облицьовуються натуральним каменем або керамічною плиткою.

За допомогою багатого асортименту фонтанних насадок можна створювати різні по висоті і кількістю струменів водяні картини, наприклад, «Водяна сфера», «Пінна струмінь», «Водяний дзвін», «Тюльпан», «Квітка лілії», «Пісочний годинник». У великих за площею та обсягом фонтанах рекомендується застосовувати системи фільтрації або хімічні добавки для очищення води.

Сад є перехідним елементом в загальній навколишньому середовищу людини середовищі, від оселі до природного ландшафту. Як естетична частина буття, в случає гармонійною і продуманої ландшафтної архітектури, він облагороджує життя людини, дає йому можливість споглядати прекрасне - красу природи.

Висновок

^ Ландшафтна архітектура бере участь у створенні єдиної концепції неповторного будинку. Будівля і навколишнє його територія є єдиним ансамблем із загальною ідеєю, закладеною в зовнішньому оформленні будинку. Важливо, щоб декор будинку гармоніював з навколишнього його територією. Саме естетичне сприйняття ландшафту робить самий сильний вплив на людину, тому не дивно, що люди завжди прагнули виділити небудь сад або вразити стриманою красою. Ландшафтний дизайн - це мистецтво, яке є відображенням культури суспільства, яке його створило.

Малі архітектурні форми на навколишньому будинок території не тільки прикрашають, але також вирішують практичні завдання. Основною метою розробки ландшафту ділянки є досягнення гармонії між людиною і природою, створення атмосфери затишку.

Створення сприятливих умов для життя і відпочинку людини неможливо без комплексної організації системи зелених насаджень, водних споруд, розважальних зон та місць для рекреації і відновлення сил на приміських ділянках. Зелені насадження очищають повітря, виконують роль акустичної перешкоди, оберігає здоров'я людини і його спокій, знижують температуру повітря, збільшують вологість. Гармонійно вибудуваний ландшафт надає позитивний вплив на естетичне виховання людини, додають урочистість і парадність присадибній ділянці.

Основні тенденції розвитку ландшафтної архітектури - це екологічний підхід до проектування. Мета даного підходу, з одного боку, полягає в тому, щоб максимально зберегти природний ландшафт, не перекроювати бездумно природу на догоду новомодним примхам. З іншого боку, - привнести що-небудь таке, що ще більше підкреслить красу даного місця.

Список використаних джерел


  1. Горбачов, В. Н. Архітектурно-художні компоненти озеленення міст: навч. посібник для худож.-пром. вузів і архіт. фак. / В. Н. Горбачов. - М.: Вища школа, 1983. - 207 с.

  2. Заліська, Л. С. Ландшафтна архітектура: навч. для вузів / Л. С. Заліська, Є. М. Мікуліна. - 2-ге вид., Перероб. і доп. - М.: Стройиздат, 1979. - 240 с.

  3. Кочережко, О. І. Ландшафтний дизайн вашого присадибної ділянки. Поради дизайнера / О. І. Кочережко, Н. В. Кочережко. - Ростов н / Д: Фенікс, 2003. - 272 с. - (Все про все).

  4. Ожегов, С. Історія ландшафтної архітектури / С. Ожегов. - М.: Архитектура-С, 2003. - 232 с. - (Присадибне квітникарство, сад і город).

  5. Павленко, Л. Г. Ландшафтне проектування. Дизайн саду / Л. Г. Павленко. - Ростов н / Д: Фенікс, 2005. - 192 с. - (Будівництво і дизайн).

  6. Російська державна бібліотека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.verto.ru/

  7. Російська державна бібліотека [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.archistone.ru/catalog/archi_formi/а

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *